Героїв імена у пам’яті народу

                                                Година класного керівника

Мета навчальна: сприяти пробудженню національної свідомості, гордості за  здійснений подвиг, бажання вивчати історію.

Мета розвивальна: розвивати вміння учнів логічно мислити, співставляти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, оцінювати події, вчинки, робити узагальнення та висновки.

Мета виховна: виховувати в учнів свідому любов до Батьківщини, повагу до героїчного минулого свого народу, пробуджувати позитивні почуття і викликати засудження аморального, антигуманного, виховувати повагу до традицій свого народу, виховувати в учнів усі якості громадянина, який братиме активну участь у формуванні майбутнього своєї держави.

Оформлення виховного заходу: плакати, фотографії на воєнну тематику, мелодії воєнних літ.

Форма проведення – «монолог минулого».

                                                                                          Хід заходу

1.     1. Мотивація матеріалу

Роки, обпалені війною… Чи близькі вони нам? Від слова війна пече у скронях... Оце і все? Якщо для нас це лихо тільки на словах, і ми не можемо до глибини самостійно усвідомити усю муку, біль і божевілля тих років, то це, можливо, і на краще, але історія відбулася. Живуть ще спогади і житимуть до безкінечності, бо є ще люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані – душі. Ці люди ще поряд з нами – це наші дідусі, бабусі, їхні батьки. Чи не замислювалися ви, чому у них очі глибокі-глибокі і сумні-сумні, чому їхня радісна посмішка швидше нагадує гримасу болі, чому на сьогоднішні життєві негаразди вони реагують незрозумілим поглядом, адже ми – нове покоління -- і не підозрюємо, що таке справжні «негаразди»?

А варто замислитись, варто розпитати, бо, не знаючи минулого, ми не можемо відчути дійсність, зрозуміти її, не зможемо передбачити майбутнє.

У ваших очах цікавість. Справді, треба дізнатися про Велику Вітчизняну війну.

2.     Сприйняття основних подій

(Звучить мелодія воєнних літ. Слово вчителя

Жовтень-листопад – осінні місяці, які чарують нас не лише різнокольоровим листям, а й славетною подією – звільненням України від німецько-фашистських загарбників.

Велика Вітчизняна війна – визвольна війна проти фашистської Німеччини та її союзників, складова частина Другої Світової війни 1939-1945 рр. – почалася після нападу Німеччини.

22 червня 1941 р. почалася Велика Вітчизняна війна. Близько четвертої години ранку фашистська авіація завдала удару по радянських містах і важливих стратегічних пунктах. Потім війська вермахту перейшли радянський кордон.

                           Все починалося з грому небесного

                           Такого жорстокого, такого нечесного.

                           Із ненависного, злісного грому,

                       Який на світанку вигнав із дому.

                           А небо світле закрили чорні хрести!

                           Господи, Боже! Якщо ти є, захисти!

                           Крізь руки у двір гусенята малі…

                           І кров на травиці… І кров на землі…

                           І шипить у ставку гаряче залізо,

                           І полум’я дике шугає над лісом…

                           І мама мовчазно-бліді, мов стіна…

                           І тато поволеньки кажуть: «Війна».

                                                                          О. Роздольський

Червень-серпень 1941 р. – тільки з України мобілізовано 2 млн. осіб, на воєний лад перебудовано народне господарство. Евакуйовано 3,8 млн. робітників, селян, службовців, більше 550-ти підприємств, майно колгоспів, радгоспів, установ. Знищувалося усе, що не могли вивезти у тил.

Наш рідна  Дніпропетровщина постраждала не менше, ніж інші регіони України. Радянські війська здійснили низку операцій по звільненню Лівобережної України.

Гітлерівська Німеччина і її керівництво наш народ недооцінила. Вистояти і перемогти в такій ситуації могло лише згуртоване, об’єднане спільністю інтересів і мети суспільство.

Ті ж глибинні витоки патріотизму, що й на фронті, народжували масовий трудовий героїзм людей, які працювали в тилу, забезпечували фронт усім необхідним для розгрому ворога.

      25 серпня 1941 року після кровопролитних боїв німці увірвалися в Дніпропетровськ, а 9 жовтня того ж року розпочалися бої за Павлоград. Не зумівши його взяти , вони обійшли Павлоград , захопили Синельникове і увірвалися в Лозову . На світанку 11 жовтня загарбники захопили Павлоград, який здавався вимерлим і пустим . Адже всі хто міг, пішли на фронт, інші створили партизанські  загони.

Широкі верстви населення брали участь у зриві економічних, політичних та військових планів і заходів фашистських загарбників.

 Зосталися лише немічні старики, жінки, діти, підпільники, яких залишив райком партії і звичайно, знайшлися такі, що чекали фашистів з радістю.

Під час окупації підпільним секретарем обкому партії було обрано Миколу Івановича Сташкова. Пізніше центр підпільного обкому партії перенесено до м. Павлоград.

Підпільними керівниками були Приберг, Караванченко, Ситник та інші.